КАНАЛИ ТА ЗАСОБИ КОМУНІКАЦІЙ.

Повідомлення найчастіше передаються за допомогою мови, зображень, дій. Найпростішим, найдоступнішим засобом комунікацій є мова, яка реалізує усні та письмові комунікації. Зображення викори­стовуються як доповнення до мовних комунікацій (наприклад, графіки, плакати). Дії підтверджують словесні висновки керівника.

Комунікації поділяються на два великих класи: письмові та усні.

Письмові комунікації виступають у формі планової та звітної документації, пам'ятних записок, доповідей, оголошень, довідників, фірмових газет тощо. Переваги таких комунікацій:

• добре збереження інформації;

• можливість вивчення, багаторазове перечитування інформації;

• ґрунтовність підготовки;

• можливість доведення до багатьох працівників.

Недоліки письмових комунікацій:

• складність поновлення;

• об'ємність інформації (особливо знизу вгору).

Усні комунікації - телефонні розмови, публічні виступи, наради, безпосереднє спілкування тощо КАНАЛИ ТА ЗАСОБИ КОМУНІКАЦІЙ.). Позитивним аспектом таких ко­мунікацій є економія часу, забезпечення глибшого взаєморозуміння.

Менеджер повинен знати переваги та недоліки кожної форми комунікацій, вміти відшукати оптимальні шляхи їх забезпечення та уникати можливих проблем.

Вдосконалення письмових й усних комунікацій можна забезпе­чити використанням контрольного переліку "П'ять "С" комунікації', який приводиться Р.Фалмером. Якщо повідомлення високо оцінюється за кожною з наступних категорій, то воно успішно перене­се ідеї від відправника до отримувача:

1. Clariti - ясність

2. Conpleteness - повнота

3. Conciseness - лаконічність

4. Concreteness - конкретність

5. Correctness - коректність

1. Ясність / однозначність (Clariti). Якщо використати стосовно комунікаційного про­цесу закон управління, сформульований Мерфі ("Якщо що-небудь може зіпсуватися, то воно зіпсується), то це КАНАЛИ ТА ЗАСОБИ КОМУНІКАЦІЙ. буде звучати приблизно так: "Якщо у вашому повідомленні що-небудь може бути неправильно сприйнятим, то воно і буде неправильно сприйняте". Повідомлення повинно бути настільки одно­значним і логічно витриманим, наскільки це можливо.

2. Повнота (Conpleteness). У спробах спростити і уяснити ситуацію ми можемо потрапити в пастку неповноти.

3. Лаконічність (Conciseness). Більшість комунікацій удосконалюєть­ся, коли кілька добре підібраних слів замінюють багатослівні повідомлення з недбало підібраними словами. У випадку формування довгих послань проблема рідко пов'язана з обширністю теми. Частіше справа у неспроможності ко-мунікатора скласти конкретне повідомлення, яке він хоче передати.

4. Конкретність (Concreteness). Часто комунікатори вдаються до аб­стракцій та узагальнень, коли КАНАЛИ ТА ЗАСОБИ КОМУНІКАЦІЙ. вони не зовсім впевнені в реальностях, кон­кретних фактах. Абстракція, звичайно, набуває цінності, коли ми маємо справу з абстрактними поняттями, а вибір конкретної термінології зале­жить від ситуації.

5. Коректність (Correctness). Вміле використання методів комунікації буде зовсім непотрібним, якщо повідомлення некоректне. Однак некоректні повідомлення не завжди викликані намірами викривити інформацію. Незначні перебільшення, а також необгрунтовані узагальнення та припущення спро­можні перерости у великі комунікаційні бар'єри.

"П'ять "С" комунікації" корисні при оцінюванні будь-якого пові­домлення, і досвідчені менеджери вміло реалізують ці вимоги.


documentahyazbt.html
documentahybgmb.html
documentahybnwj.html
documentahybvgr.html
documentahyccqz.html
Документ КАНАЛИ ТА ЗАСОБИ КОМУНІКАЦІЙ.